Вивчено геологічну будову та гідрогеологічні умови Калуш-Голинського родовища калійних солей з метою проектування полігона захоронення високомінералізованих розсолів. На підставі проведених досліджень установлено, що підземне захоронення розсолів слід проводити в шампанський горизонт верхньої крейди, який характеризується високими поглинальними властивостями та надійними умовами їх ізоляції.

Досліджено гідрогеологічні параметри кампанського водоносного горизонту, за результатами пробних нагнітань в свердловинах 1-Р і 2-Р, які однозначно вказують на високі його фільтраційні та ємнісні і відповідно значну поглинальну здатність.

Вивчено можливості утилізації високомінералізованих розсолів Калуш-Голинського родовища калійних солей шляхом підземного захоронення. На базі проведених досліджень встановлено, що інтенсивність міграційних процесів, що проходять в пласті-колекторі, незначна.

Проаналізовано особливості геологічної будови досліджуваного району з метою виявлення сприятливих геологічних об'єктів і окреслено подальші перспективи їх використання для утилізації високомінералізованого розсолу Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей. Обгрунтовано найбільш сприятливий щодо захоронення розсолу водоносний горизонт - НД-8А Гринівського газового родовища. Експериментально доведено його абсолютну сумісність з водами пластів об'єкту захоронення.

Установлено, що прийнята система підземного захоронення високомінералізованих розсолів Калуш - Голинського родовища калійних солей є однією з найбільш ефективних і безпечних для охорони навколишнього середовща, безпечність якої зумовлена значною глибиною захоронення, наявністю потужної покришки над поглинальним горизонтом, яка складається з глинистих відкладів з прошарками кам'яної солі, а також буферного водоносного комплексу, розташованого між покришкою та поглинальним горизонтом. Проведено фізико-хімічне моделювання процесів розчинення - осаджування та змішування пласових вод нижньодашавського горизонту та високомінералізованих розсолів у відповідних об'ємних співвідношеннях з метою обгрунтування сумісності високомінералізованих розсолів і пластових вод горизонту захоронення. За цього виявлено однотипність іонно-сольового складу розчинів та їх абсолютну сумісність, що зумовило ефективність і довготривалість експлуатації проектного полігону захоронення даних розсолів. Розроблено комплексну програму, реалізовану в інтегрованому середовищі Delphi й адаптовану для ПК IBM PC з графічним представленням одержаних результатів та візуалізацією змодельованих фізичних процесів. Запропоновано основні заходи щодо охорони навколишнього середовища у процесі підземного захоронення високомінералізованих розсолів. Оцінено надійність контролю закачування такого розсолу.

Проведене філософське дослідження дозволило визначити принципи, що становлять основу сковородинівського символізму. З'ясовано, що дані принципи засновано на ідеї некласичної онтології. Основою теорії символу Г.С. Сковороди є вчення про дві натури. Це вчення відкриває в бутті мовний вимір. Мовний характер буття означає, що воно отримує певні форми лише у процесі самообгрунтування. Тому умовами буття, що обгрунтовує себе, є, з одного боку, структура, яка визначає можливість втілення буття ("видима натура"); з іншого - метафізичне "ніщо". Дві натури разом становлять символ. Таким чином, за Г.С. Сковородою процес самообгрунтування буття розгортається як буття людини у символі. Логіку даного процесу викладено у вченнях про "Великий світ", серце та "Символічний світ". Множинність станів буття ("Великий світ") створюється онтологічним уявленням (істинним серцем людини) в обрії "Символічного світу".

У результаті вивчення реакреаційного потенціалу Cолотвинських соляних озер встановлено чинники рекреативної привабливості території і оцінено вплив рекреації на стан навколишнього середовища. Запропоновано програму дій щодо оптимізації процесу рекреаційного природокористування з метою забезпечення оптимізації екологічного стану відповідної території.

Досліджено вплив на навколишнє середовище Калуш-Голинського родовища калійних солей і формування в його межах техногенних ландшафтів. На підставі багаторічного геохімічного моніторингу проведених досліджень встановлено, що основна роль у формуванні техногенних ландшафтів та екологічного стану поруч розташованих територій належить твердим і рідким промисловим відходам хвостосховищ: шламам і стоковим водам. Домінуюча форма міграції забруднювачів за умов автономних природних ландшафтів - аерогенна, а за умов гірничо-долинних каскадних гуманідніх ландшафтів - гідрогенна, що обумовлює формування відповідних площинних та лінійних ареолів забруднення. На підставі проведених досліджень і узагальнень в межах Калуш-Голинського родовища калійних солей виділено та обгрунтовано шість типів техногенних ландшафтів.

Проведені дослідження показали, що у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину загалом та Бориславському нафтогазопромисловому районі зокрема, родовища нафти і газоконденсату розміщені закономірно у зв'язку із поширенням в її межах глибинних розломів. Встановлено, що нафтогазові поклади родовищ є сукупністю піщаних лінз у межах певного комплексу флішових порід, підвищена нафтонасиченість яких пов'язана з їх тріщинуватістю. Отримані результати показали, що поклади нафти в бориславському пісковику мають лінзоподібну будову, а висока продуктивність свердловин пов'язана з жильною формою залягання вуглеводнів у піщаних пластах. З метою визначення характеру продуктивності бориславського пісковика змодельовано карту інтегрального видобутку нафти з покладів у бориславському пісковику Бориславської глибинної складки, на яку нанесені всі свердловини, що розкрили цей пласт. Встановлено, що на ділянці, яка охоплює лише 0,8 площі поширення бориславського пісковику (східна частина родовища) зі свердловин, які його експлуатують, видобуто 15 % від загального видобутку нафти з Бориславського родовища. При цьому відстані між найпродуктивнішими свердловинами становлять лише 110 м. На цій же ділянці поміж високопродуктивними свердловинами на відстані лише 50 - 100 м були і такі, в яких з бориславського пісковику зовсім не отримано припливів нафти. Характерно, що промислові припливи нафти отримані з невеликих інтервалів (1 - 2 м) у розрізі 20 - 30 м потужного піщаного горизонту. При цьому інтервали припливів могли знаходиться як в покрівлі, так і в підошовній частині або ж і в середній частині пласта. Водночас на окремих ділянках, навіть у склепінній частині складки (теоретично найперспективнішій для антиклінальних складок), припливів не отримано взагалі. Тому вважаємо, що для ефективної дорозвідки нафтових родовищ Бориславського нафтогазопромислового району необхідно змінити її методичні основи. А саме, розвідувальні свердловини необхідно проєктувати поблизу свердловин, які дали промисловий прилив нафти, розміщуючи їх послідовно на невеликих відстанях.